- об'єднувач
- [обйе/днувач]
-ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
роз'єднувач — 1 іменник чоловічого роду пристрій роз єднувач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
роз'єднувач — а, ч. 1) Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги. Автоматичний роз єднувач. 2) перен. Той, хто сприяє роз єднуванню або роз єднує (у 2 знач.) кого небудь … Український тлумачний словник
возз'єднувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
з'єднувач — іменник чоловічого роду пристрій … Орфографічний словник української мови
об'єднувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
термороз'єднувач — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
з'єднувач — а, ч. Пристрій для з єднування чого небудь … Український тлумачний словник
об'єднувач — а, ч. Той, хто об єднує, або те, що об єднує … Український тлумачний словник
з'єднувач — вача, ч. Св. 1. Людина, яка поєднує тих, що посварилися; посередник. 2. Пристрій для з єднування чого небудь … Словник лемківскої говірки
23.100.40 — Системи труб і муфти ГОСТ 14151 69 Муфты гидродинамические регулируемые одноопорные. Основные параметры и размеры ДСТУ 3624 97 (ГОСТ 30539 97) (ISO 6150:1988) Пневмоприводи. З єднання швидкорознімні на номінальні тиски 1,0; 1,6 і 2,5 МПа.… … Покажчик національних стандартів